-edit-20241122200839.jpg)
24 лютого… День, який назавжди поділив наше життя на “до” і “після”.
24.02.2026 15:09
Сьогодні — день повномасштабного вторгнення. День болю. День пам’яті.
І водночас — День національної молитви за Україну. Сьогодні ми стали поруч. У тиші. У сльозах. У спільному подиху. Ми схилили голови й піднесли серця до неба.
Молилися за мир. За життя. За наших дітей.
Молилися за кожного воїна, який стоїть між нами й темрявою. Дякуємо за кожен новий ранок. За кожен шкільний дзвінок. За можливість жити й вірити. І сьогодні особливо щемить серце за тими, хто не повернувся…
Ми пам’ятаємо кожне ім’я. Ми шануємо кожну жертву.
Їхні мрії залишилися з нами — у прапорах, у квітах, у дитячих малюнках, у молитвах матерів. Україна вистояла.